Неопалима Купина

Рим.6:1-7

yuril — Wed, 22 Feb 2012 05:35:21 +0000

Реальність твориться Богом у Христі. Зміст, яким Він наповнив смерть Свого Сина через віру реалізується в нашому житті. Поєднанавши нас з Христом у смерті Він забезпечив нашу свободу. “Наша греховная сущность лишилась силы” (пер. Радосная весть).”the body of sin would no longer dominate us” (пер. NetBible). The term καταργέω (katargew) has various nuances. In Rom 7:2 the wife whose husband has died is freed from the law (i.e., the law of marriage no longer has any power over her, in spite of what she may feel).

Рим.5:1-11

yuril — Mon, 20 Feb 2012 05:45:31 +0000

Життя того, кого люблять преображається надзвичайним чином. Через те що основним або домінуючим фактором нашого життя є Божа любов, ми не можемо залишатись такими як були. Про це говорить Павло в цьому уривку. Ця любов доказана смертю. І вона не залежить від нас, а залежить від Христа. Потужне натхнення і радість, бажання хвалитись Богом і чекати Його слави – от результат цієї віри в нас.

Рим.4:18-25

yuril — Sun, 19 Feb 2012 05:32:21 +0000

Віра не закриває очі на реальність. Авраам, цей столітній дід, тверезо оцінював свої можливості і можливості своєї немолодої дружини. Але всупереч цьому Авраам повірив Богові. “Всупереч” вийшло,тому що Бог сказав “всупереч”. Він дав її не тому, що Авраам здатен на неможливе, а тому, що Сам сильний виконати те, що обіцяв. Авраамаві ж треба було тільки повірити в можливості Творця.
Насправді обмежені можливості чи повна відсутність надії на себе не заважає вірі, а може і допомагає. Коли нам нема на що надіятись, Слово Боже звучить якось ясніше і є справді словом для віри, а не релігійними штампами. А скріпившись в вірі, Авраам воздав славу Богові. Павло говорить що все це має до нас пряме відношення. Принцип віри незмінний, хоча і стосується вже не обставин життя Авраама. Тому віра – витончений і унікальний інструмент, вона як ключ. Через неї нам відкривається заслужене Ісусом прощення гріхів і виправдання перед Богом.
“И Авраам с надеждой — хотя не было никакой надежды — поверил и стал отцом множества народов, по словам Писания: «Столь многочисленно будет твое потомство…» И вера его не ослабела, хотя он понимал, что тело его почти мертво, раз ему сто лет, и что утроба Сарры давно омертвела. Но он не усомнился, а поверил обещанию Бога, и исполнился силой благодаря вере, и вознес хвалу Богу, уверенный, что Бог в силах сделать то, что обещал. Вот почему веру эту Бог признал за праведность.
Эти слова Писания «признал за праведность» относятся не только к нему, но и к нам. И наша вера будет признана за праведность — вера в Того, кто поднял Иисуса, Господа нашего, из мертвых. Он был предан смерти за наши грехи и был воскрешен, чтобы мы получили от Бога оправдание.” (Послание к Римлянам 4:18-25)

Рим.4:13-17

yuril — Sat, 18 Feb 2012 04:24:16 +0000

“…od usprawiedliwienia z wiary.”
“…od wiary, by było z łaski”
” Jemu on (Abraham) uwierzył jako Temu, który ożywia umarłych i to, co nie istnieje, powołuje do istnienia”.

Рим.4:1-8

yuril — Thu, 16 Feb 2012 04:26:02 +0000

“Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи. Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!” (Рим.4:7,8)

Якою фантастично величною є ця вістка. І мало хто на неї зважає. Ні, зважають тисячі, але в порівнянні з загальною кількістю грішників, які могли б оправдатись вірою – це ніщо. І що саме прикре: християнство сприймають як одну з релігій, яка прокладає шлях тому, хто прагне заслужити прощення і милість. Це нерозуміння природи християнства є мабуть основною причиною чому його прирівнюють до інших “великих” релігій. А між тим нам, грішникам треба тільки одне – прощення гріхів, бо перед Богом саме це має значення. Прощення гріхів в Ісусі Христі – прапор, який підіймає кожен блаженний, кожен чиї гріхи прощені. “Pan naszą sprawiedliwością”. (Jer.23:6)

Рим.3:21-31

yuril — Wed, 15 Feb 2012 05:45:18 +0000

“… dostępują usprawiedliwienia darmo, z Jego łaski, przez odkupienie które jest w Chrystusie Jezusie” (Rym. 3:24)

В дарі благодаті зходяться дві складові: з одного боку він абсолютно незаслужений, дається даром, а з іншого – його ціна неймовірна, він безцінний. І здаєтьсяці дві істини не просто повязані між собою, а впливають одна на одну: дар тому і не має ціни, що це Кров Христа. Тому і є це дар, що купити чи заслужити його неможливо.

Рим.3:1-8

yuril — Mon, 13 Feb 2012 06:16:00 +0000

“…да будет же Бог истинен, всяк же человек ложь” (Послание к Римлянам 3:4)

Нижче, у вірші йдеться про гріх, і в цьому сенсі юдей не має переваги перед Богом. Він має перевагу в тому, що від Бога по благодаті отримав особливі можливості, про які тут говорить Павло. Незалежно від того, хто люди і що вони роблять, Божа слава являється в тому, що Він дав і явиться в тому, що Він забере (суд). Питання, які ставить Павло риторичні. Подібні питання треба було б поставити тим, хто вважає, що благодать є приводом до розпусти. На ділі ми не тільки не можемо Бога в чомусь звинувачувати, а повинні перестати возитись зі своїми “перевагами”. Ми відповідальні за гріх і як буде видно далі повинні взяти цю відповідальність. Як ужеговорилось в Рим.1:20, відмовок бути не може.

Рим.2:5-11

yuril — Fri, 10 Feb 2012 06:15:59 +0000

“Несть бо на лица зрения у Бога” (Послание к Римлянам 2:11)

Нам важко читати Писання без певного упередження, яке є в нас завдяки теологічним системам. Навіть коментар з NET Bible, в розробленні якого брало участь так багато вчених, містить “вибачення” за слова Павла, які не вписуються в протестантське вчення про спасіння… (” 2:6 He will reward each one according to his works…” In this context Paul is setting up a hypothetical situation, not stating that salvation is by works). Таких “пояснень” треба уникати. Не те, щоб я проти вчення про спасіння по благодаті, просто виглядає все трохи плоско…
Про власні амбіції, як про мотивацію варто задуматись глибше. Чи не власними амбіціями керується той, хто служить Богові ?
Колись один “гайс” казав мені про Божі заповіді: “Їх краще не знати”. Так поступає страус, ховаючи голову в пісок. “Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.” (Приповісті 24:12)

Рим.2:1-4

yuril — Thu, 09 Feb 2012 06:09:37 +0000

Ми робимо те, що судимо… мабуть мається на увазі що любий гріх це по суті одне і те ж саме, тобто він має спільний корінь. Запитання які ставить Павло проникають в закутки, в які зазвичай ховаємось. Перший закуток – ми часто думаємо, що зможемо уникнути суду Божого. Погоджуючись що суд реальний ми легко віримо, що мене особисто він не стосується. Другий закуток – наша пасивність. вона може здаватись такою собі невинністю, але насправді виявляє певне ставлення до Бога і Його терпіння, хочемо ми того чи ні.

до Римлян (посланняа апостола Павла) розділ 1

yuril — Thu, 09 Feb 2012 05:58:48 +0000

Читаю 1 розділ цього післання. Вперше відчуваю величність стилю, яким володіє автор. особливо в церковно-славянському варіанті. “И якоже не искусиша имети Бога в разуме, предаде их Бог в неискусен ум, творити неподобная…” (Послание к Римлянам 1:28). Здається починаю розуміти за що люди люблять церковно-славянський переклад. Раніше я помічав зміст, а не стиль. Тепер бачу що глибина змісту повязана з красою стилю. Напевно правда і те, що зміст надає краси стилеві… Словом, дочитуючи цей розділ відкривається ціла картина. Ми бачимо глибину людської грховності і можемо глибше розуміти її причину. Не раз людську гріховність порівнювали з деревом, яке має корінь Воно росте з нього і від кореня живиться все до останнього листочка. Не впевнений що цей обрах стояв в уяві Павла, але він точно змальовує його логіку: людина зреклася пізнання Бога, перестала Йому дякувати і знікчемніла. Все це виявляється в її перевернутому сприйнятті, вчинках, характері, як в зеленому листі і плодах являється життєвий сок дерева.

Я якось ідучи по вулиці я збагнув практичний зміст цих слів. Був сонячний морозний день. Люди спішилипо своїх справах і їх лиця здавались світлими (мабуть через погоду). Всім і кожному Бог явив себе, як написано в Рим.1. У кожного є за що Йому дякувати. Це реальність ! Тому нема вибачення за безбожність.